Эльфийская песнь (яп. エルフェンリート Эруфэн Ри:то?, нем. Elfen Lied Элфэн Ли:т) — футуристическая манга и аниме о расе мутантов-диклониусов, обладающих психокинетическими способностями[2]. Манга была завершена в 2005 году и состоит из 12 томов. Первые тома позже были адаптированы и выпущены в виде аниме-сериала.

В Японии телесериал был впервые показан в 2004 году и повторно транслировался в следующем году. Сериал состоит из 13 серий и одного спецвыпуска, события которого происходят приблизительно между 10-ой и 11-ой сериями аниме-сериала, поэтому его часто называют 10,5 («десятой с половиной») серией или иногда 14-ой серией. Этот спецвыпуск, в отличие от сериала и манги, не содержит сцен ярко выраженной жестокости и насилия и определен цензурой годным для просмотра лиц с 16 лет, кроме того выполнен в более простой графической манере.

В России аниме-сериал (только 13 серий, без спецвыпуска) был лицензирован компанией «MC Entertainment» и поступил в продажу в 2006 году[1]. Сериал был показан в «Большом зале Центрального дома предпринимателя» в рамках «Четвёртого московского аниме-фестиваля».

Отличительные черты произведения

Манга и аниме-сериал содержат в себе множество сцен чрезвычайной жестокости и насилия, в том числе сексуального характера. Однако позже аниме было адаптировано с определённой цензурой, поэтому там отсутствуют самые вызывающие сцены манги.

Некоторые американские критики отмечали, что начальные семь минут первого эпизода сериала, во время которых показана невиданная ранее смесь фансервиса и рисованной жестокости, были одними из самых шокирующих и вызывающих опенингов за всю историю японской анимации. Дальнейшая история развивается спокойнее, но в ней также присутствует значительная смесь ужасов, боевика и романтики. Также многие замечали некоторое сходство главной героини «Эльфийской песни» с Чии («Чобиты»).

Сюжет

Согласно сюжету, в ходе эволюции, на Земле зарождается новый вид разумных существ — «диклониусы», представленные как новая ступень развития человечества. В отличие от людей, диклониусы имеют рога, дающие им возможность использовать «векторы», по действию эквивалентные телекинезу. Они могут использоваться диклониусом как для нападения, так и до определенной степени для защиты от огнестрельного оружия. Вероятность того что в ходе случайных мутаций у человека родится диклониус — крайне мала. Однако, диклониусы являются переносчиками особого вируса, который приводит к тому что у людей начинают рождаться исключительно девочки-силпелиты. В отличие от полноценных диклониусов, они не способны на продолжение рода. Однако, быстрее развиваются и способны передавать вирус дальше. Как в случае силпелитов, так и в случае диклониусов, повреждение рогов имеет тяжелые последствия для психики и ведет к раздвоению личности, а также к утрате способности управлять векторами.

Для изучения диклониусов, была создана секретная организация, возглавляемая неким Какудзавой, считающим себя потомком диклониусов, в прошлом смешавших свою кровь с человеческой. Однако, как раскрывается в конце манги, он всего лишь человек с рогами. Организация Какудзавы уничтожает обнаруженных ею младенцев-силпелитов или забирает их на опыты. Свою жестокость она оправдывает, распространяя среди сотрудников информацию о том, что силпелиты достигнув возраста трех лет убивают своих родителей и не имеют иной цели в жизни, кроме как уничтожать человечество. Любая информация, показывающая, что диклониусы могут сосуществовать с людьми, верхушкой организации просто игнорируется. Силпелиты, в свою очередь, ненавидят ученых за проводимые на них опыты и ввиду этого действительно желают человечеству смерти.

История повествует о главной героине, Люси, представленной как первый диклониус, появившийся на Земле. В детстве над ней постоянно издевались из-за её рогов, поэтому она стала убийцей и ненавидит человечество. Также в прошлом, полагая что её возлюбленный Кота предал её, она убила всю его семью. Благодаря чувству вины за это, а также из-за травмы, полученной при побеге из лаборатории Какудзавы, она страдает раздвоением личности. Несмотря на чувство вины, она поселяется в доме Коты, так как её альтер-эго ничего не знает о совершенных ранее преступлениях. При издании аниме-адаптации, сюжет был упрощен и сокращен. Её концовка отличается от манги и многие персонажи манги в аниме-адаптации не появляются.

Персонажи
Основная статья: Персонажи аниме и манги «Эльфийская песнь»

Кота

Кота (яп. コウタ(耕太) Ко:та?) Главный герой, молодой темноволосый парень. Не помнит свою мать, жил в детстве вместе с отцом, воспитывая младшую сестру Канаэ. Спокойный, добрый и миролюбивый юноша, иногда — строгий воспитатель. С детства любит животных, постоянно посещает зоопарки и мечтает стать ветеринаром. Умеет и любит рисовать пейзажи. В начале приехал в город для учёбы в местном колледже, живёт в бывшей гостинице семьи Юки.

Кота — нежный и отзывчивый, спешащий на помощь каждому, кого он считает другом или членом семьи. Но в то же время он нерешителен и часто не может разобраться в своих чувствах. Он нежно любит Ню за её беззаботность и детскую непосредственность, но при этом не знает, как относиться к Люси — ведь она убила его отца и сестру, а Ню является неотъемлемной частью Люси.

В манге, когда за Люси приходят клоны Марико, Кота получает ранение. Увидев, как Люси убивает преследователей, парень вспоминает, что именно она — причина смерти его отца и сестры. Юноша принимает решение отомстить за свою семью. Позже Кота сбегает из больницы и встретившись с Люси на пляже, выслушивает её признание в любви на обзорной башне. Тут появляется Курама и стреляет в Люси, но Кота закрывает её собственным телом. Люси исцеляет его рану векторами, из-за чего её тело начинает таять.появляются 2 ее личности и просят Коту убить Люси, что он и сделал. Впоследствии Кота женился на Юке и у них родилась дочь которую они назвали Ню. Но все же, затем Кота вновь смог встретить реинкарнацию Люси в виде двух девочек-близняшек.
Сэйю: Тихиро Судзуки и Хитоми Набатамэ (Озвучивала Коту в детстве)

Ню / Люси

Ню / Люси (яп. にゅう/ルーシー ню: / ру:си:?) Главная героиня манги и сериала, молодой диклониус. Девушка с длинными розовыми волосами и небольшими рожками на голове. Согласно манге, она росла в приюте, где над ней постоянно издевались, говорили что она не человек и что ей нет места среди людей. В аниме, её жизнь в детском доме близка к версии манги, за тем исключением, что воспитанники детских домов не утверждают о том, что ей нет места в этом мире. В итоге, после того, как её предала подруга и дети убили её щенка, у Люси впервые спонтанно пробудились векторы, что и привело к мгновенной смерти детей. После этого инцидента Люси сбегает из детского дома и некоторое время бродяжничает, от дома к дому, убивая при этом целые семьи, просто для того чтобы найти место для очередного ночлега. Одновременно с этим, в ее голове завёлся голос, толкавший Люси на новые убийства и мотивирующий это тем, что ей нет места среди людей. Возможно, что страдая сильным комплексом неполноценности, Люси чувствовала себя уверенней, убивая людей.

На момент начала сериала, личность Люси разделена на две независимые части: Ню и Люси. Ню — нежная, добрая, отзывчивая девушка, с интеллектом годовалого ребёнка. Люси — представитель новой биологической расы, основной целью которой является уничтожение людей на Земле. Жизнь человека в глазах Люси не имеет ни малейшей ценности. Помимо этого она ненавидит людей, справедливо относя свою искалеченную судьбу на их счёт. Поэтому, Люси убивает и калечит людей, не испытывая угрызений совести. Но она убивает людей только из страха и желания быть в безопасности, в то время как Марико делает это по-садистски из-за скуки.

Какудзава считает её единственным полноценным диклониусом, не являющимся силпелитом, и относится к ней как к митохондриальной Еве[5] для новой расы диклониусов. Настоящее имя Люси раскрывается в последней главе манги. В детстве она закопала в могилу своего щенка бутылку с запиской для Коты, где подписалась именем «Каэдэ». Но на протяжении всех двенадцати томов манги её зовут как Ню или Люси (Wikipedia)

Ельфійська пісня (яп. エルフェンリート Еруфен Рі: то?, Нім. Elfen Lied Елфен Лі: т) - футуристична манга і аніме про расу мутантів-діклоніусов, що володіють псіхокінетіческой здібностями [2]. Манга була завершена в 2005 році і складається з 12 томів. Перші томи пізніше були адаптовані і випущені у вигляді аніме-серіалу.

У Японії телесеріал був вперше показаний в 2004 році і повторно транслювався в наступному році. Серіал складається з 13 серій і одного спецвипуску, події якого відбуваються приблизно між десятим і 11-ої серіями аніме-серіалу, тому його часто називають 10,5 («десятою з половиною») серією або іноді чотирнадцятий серією. Цей спецвипуск, на відміну від серіалу і манги, не містить сцен яскраво вираженою жорстокості і насильства та визначено цензурою придатним для перегляду осіб з 16 років, крім того виконаний в більш простій графічній манері.

У Росії аніме-серіал (тільки 13 серій, без спецвипуску) був ліцензований компанією «MC Entertainment» і поступив в продаж в 2006 році [1]. Серіал був показаний у «Великому залі Центрального будинку підприємця» у рамках «Четвертого московського аніме-фестивалю».

Відмінні риси твору

Манга та аніме-серіал містять в собі безліч сцен надзвичайної жорстокості і насильства, у тому числі сексуального характеру. Проте пізніше аніме було адаптовано з певною цензурою, тому там відсутні самі викликають сцени манги.

Деякі американські критики відзначали, що початкові сім хвилин першого епізоду серіалу, під час яких показана небачена раніше суміш фансервіса і мальованої жорстокості, були одними з найбільш шокуючих і викликають опенінга за всю історію японської анімації. Подальша історія розвивається спокійніше, але в ній також присутня значна суміш жахів, бойовики і романтики. Також багато хто помічав деяку схожість головної героїні «Ельфійська пісня» з Чі («Чобіти»).

Сюжет

Згідно з сюжетом, в ході еволюції, на Землі зароджується новий вид розумних істот - "діклоніуси», представлені як нова ступінь розвитку людства. На відміну від людей, діклоніуси мають роги, що дають їм можливість використовувати «вектори», за дією еквівалентні телекінезу. Вони можуть використовуватися діклоніусом як для нападу, так і до певної міри для захисту від вогнепальної зброї. Імовірність того, що в ході випадкових мутацій у людини народиться діклоніус - вкрай мала. Однак, діклоніуси є переносниками особливого вірусу, який призводить до того що у людей починають народжуватися виключно дівчатка-сілпеліти. На відміну від повноцінних діклоніусов, вони не здатні на продовження роду. Однак, швидше розвиваються і здатні передавати вірус далі. Як у випадку сілпелітов, так і у випадку діклоніусов, пошкодження рогів має важкі наслідки для психіки і веде до роздвоєння особистості, а також до втрати здатності управляти векторами.

Для вивчення діклоніусов, було створено секретну організація, очолювана якимось Какудзавой, який вважає себе нащадком діклоніусов, в минулому змішав свою кров з людською. Однак, як розкривається в кінці манги, він усього лише людина з рогами. Організація Какудзави знищує виявлених нею немовлят-сілпелітов або забирає їх на досліди. Свою жорстокість вона виправдовує, поширюючи серед співробітників інформацію про те, що сілпеліти досягнувши віку трьох років вбивають своїх батьків і не мають іншої мети в житті, окрім як знищувати людство. Будь-яка інформація, що показує, що діклоніуси можуть співіснувати з людьми, верхівкою організації просто ігнорується. Сілпеліти, у свою чергу, ненавидять вчених за проведені на них досліди і зважаючи на це дійсно бажають людству смерті.

Історія оповідає про головну героїню, Люсі, представленої як перший діклоніус, що з'явився на Землі. У дитинстві над нею постійно знущалися з-за її рогів, тому вона стала вбивцею і ненавидить людство. Також в минулому, вважаючи що її коханий Кота зрадив її, вона вбила всю його сім'ю. Завдяки почуттю провини за це, а також з-за травми, отриманої під час втечі з лабораторії Какудзави, вона страждає роздвоєнням особистості. Незважаючи на почуття провини, вона поселяється в будинку Коти, так як її альтер-его нічого не знає про вчинені раніше злочини. При виданні аніме-адаптації, сюжет був спрощений і скорочений. Її кінцівка відрізняється від манги і багато персонажів манги в аніме-адаптації не з'являються.

Персонажі
Основна стаття: Персонажі аніме і манги «Ельфійська пісня»

Кота

Кота (яп. コウタ (耕 太) Ко: та?) Головний герой, молодий темноволосий хлопець. Не пам'ятає свою матір, жив у дитинстві разом з батьком, виховуючи молодшу сестру Канае. Спокійний, добрий і миролюбний юнак, іноді - суворий вихователь. З дитинства любить тварин, постійно відвідує зоопарки і мріє стати ветеринаром. Уміє і любить малювати пейзажі. На початку приїхав у місто для навчання у місцевому коледжі, живе в колишньому готелі сім'ї Юкі.

Кота - ніжний і чуйний, що поспішає на допомогу кожному, кого він вважає одним або членом сім'ї. Але в той же час він нерішучий і часто не може розібратися у своїх почуттях. Він ніжно любить Ню за її безтурботність і дитячу безпосередність, але при цьому не знає, як ставитися до Люсі - адже вона вбила його батька і сестру, а Ню є неот'емлемной частиною Люсі.

У манзі, коли за Люсі приходять клони Маріко, Кота отримує поранення. Побачивши, як Люсі вбиває переслідувачів, хлопець згадує, що саме вона - причина смерті його батька і сестри. Юнак приймає рішення помститися за свою сім'ю. Пізніше Кота втікає з лікарні і зустрівшись з Люсі на пляжі, вислуховує її визнання в коханні на оглядової башти. Тут з'являється Курама і стріляє в Люсі, але Кота закриває її власним тілом. Люсі зцілює його рану векторами, через що її тіло починає таять.появляются 2 її особистості і просять Коту вбити Люсі, що він і зробив. Згодом Кота одружився на Юке і у них народилася дочка яку вони назвали Ню. Але все ж, потім Кота знову зміг зустріти реінкарнацію Люсі у вигляді двох дівчаток-близнят.
Сейю: Тіхиро Судзукі і Хітомі Набатаме (Озвучувала Коту в дитинстві)

Ню / Люсі

Ню / Люсі (яп. に ゅう / ルーシー ню: / ру: сі:?) Головна героїня манги і серіалу, молодий діклоніус. Дівчина з довгими рожевими волоссям і невеликими ріжками на голові. Згідно манзі, вона росла в притулку, де над нею постійно знущалися, казали що вона не людина і що їй немає місця серед людей. У аніме, її життя в дитячому будинку близька до версії манги, за тим винятком, що вихованці дитячих будинків не стверджують про те, що їй немає місця в цьому світі. У підсумку, після того, як її зрадила подруга і діти убили її цуценя, у Люсі вперше спонтанно прокинулися вектори, що і призвело до миттєвої смерті дітей. Після цього інциденту Люсі збігає з дитячого будинку і деякий час бродяжить, від будинку до будинку, вбиваючи при цьому цілі родини, просто для того щоб знайти місце для чергового нічлігу. Одночасно з цим, в її голові завівся голос, що штовхали Люсі на нові вбивства і мотивуючий це тим, що їй немає місця серед людей. Можливо, що страждаючи сильним комплексом неповноцінності, Люсі відчувала себе впевненіше, вбиваючи людей.

На момент початку серіалу, особистість Люсі розділена на дві незалежні частини: Ню і Люсі. Ню - ніжна, добра, чуйна дівчина, з інтелектом однорічної дитини. Люсі - представник нової біологічної раси, основною метою якої є знищення людей на Землі. Життя людини в очах Люсі не має ані найменшої цінності. Крім цього вона ненавидить людей, справедливо відносячи свою покалічену долю на їх рахунок. Тому, Люсі вбиває і калічить людей, не відчуваючи докорів сумління. Але вона вбиває людей тільки зі страху і бажання бути в безпеці, в той час як Маріко робить це по-садистськи через нудьгу.

Какудзава вважає її єдиним повноцінним діклоніусом, які не є сілпелітом, і ставиться до неї як до мітохондріальної Єви [5] для нової раси діклоніусов. Справжнє ім'я Люсі розкривається в останній главі манги. У дитинстві вона закопала в могилу свого щеняти пляшку з запискою для Коти, де підписалася ім'ям «Каеде». Але протягом усіх дванадцяти томів манги її звуть як Ню або Люсі (Wikipedia)